Освітні програми

СТРУКТУРА

ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

1. Загальні положення
2. Організація освітнього процесу
3. Ключові компетентності
4. Наскрізні лінії
5. Освітні галузі
6. Форми організації освітнього процесу
7. Опис та інструменти системи внутрішнього  забезпечення якості освіти
8. Перелік навчальних програм
9. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми
10. Додатки

І .ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Перелік нормативних документів щодо організації діяльності

КЗ « Криничанська середня загальноосвітня школа

 І-ІІІ ступенів №2» на 2021-2022 навчальний рік

Закон України «Про освіту»

Стаття 23. Автономія закладу освіти

1. Держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти.

2. Обсяг автономії закладів освіти визначається цим Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.

Стаття 33. Освітня програма

1. Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня (за наявності).

2. Освітня програма містить:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;

загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти.

3. Освітні програми розробляються закладами освіти, науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

Освітні програми повинні передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, які розробляються та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

Заклади спеціалізованої освіти, освітні об’єднання та заклади освіти, що здійснюють освітню діяльність на різних рівнях освіти, можуть використовувати наскрізні освітні програми, які охоплюють різні рівні освіти та розробляються, затверджуються (акредитуються) відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

4. Освітні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

• Конституція України (ст.53);
• Закони України наказу МОН України від 11.09.2009 №854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі»;
• наказу МОН України від 18.10.2019  № 1272 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;
• наказу МОН України від 08.10.2018  № 1273 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3- 4 х класів закладів загальної середньої освіти»;
•  наказу МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»;
• наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
• наказу МОН України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»;
• наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;
• наказу МОН України від13.06.2021 № 813 « Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»;
• листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»;
• листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 р. №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;
• наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;
• листа МОН України від 22.07.2019 № 1/9-471 «Щодо окремих питань переведення учнів закладу загальної середньої освіти до наступного класу»;
• наказу МОН України від 01.03.2021 № 268 « Деякі питання переведення учнів на наступний рік навчання »;
• листа МОН України від 23.07.2021 №1/10-3101 « Щодо особливостей організації навчання »;
• листа МОН України від 20.08.2019 №1/9-525 «Щодо організації форм здобуття загальної середньої освіти»
• листа МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей»;
• Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти ,  затверджено наказом МОЗ України № 2205 від 25.09. 2020
• Постанови МОЗ України від 26.08.2021 №9 « Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної  хвороби (COVID -19)» .

Заклад здійснює освітній процес за денною формою навчання. Можуть створюватися класи з поглибленим вивченням окремих предметів; класи для дітей з особливими потребами, інклюзивною освітою.

Порядок зарахування, відрахування, переведення учнів до Закладу здійснюється згідно чинного законодавства України.

Індивідуальне навчання (Педагогічний патронаж, сімейне (домашнє навчання) та екстернат) у Закладі організовуються відповідно чинного законодавства України.

У закладі створено інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

У разі утворення спеціальних та інклюзивних груп і класів у Закладі створюються умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей. Особам з особливими освітніми потребами надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

За потреби Заклад може надавати освітні послуги за дистанційною формою навчання за допомогою освітніх платформ  за вибором надавача освітніх послуг. Інші інформаційні ресурси, такі як Viber, ClassRoom, освітні платформи Google та інші.

З метою забезпечення зайнятості дітей у позаурочний час організовано роботу  гуртків.

Завдання школи – навчити жити.

Ми повинні виховати Людину, здатну створити своє особисте життя.

Навчальні плани,за якими працюватиме

КЗ « Криничанська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2»

у 2021-2022 навчальному році

Освітня програма передбачає:

• формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
• виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
• утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

• Для 1- 2 класів – складена за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленою під керівництвом О. Я. Савченко; Нова українська школа, затверджена Наказом МОН України від 08.10.2019 № 1272.  

Для 3-4 класу – складена за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (3-4 класи), розробленою під керівництвом О. Я. 

Савченко; Нова українська школа, затверджена Наказом МОН України від 08.10.2019 № 1273. 

• Для 5- 9 класів - складена за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405, таблиця 1.

• Для 10-11 класу - складена за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408,  таблиця 2,  профільні  предмети  – таблиця 3.

Призначення школи  та засіб її реалізації

Призначення школи полягає в наданні  якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення  загальноосвітнього  закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові  засоби реалізації свого призначення, а саме

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
• поглиблене вивчення окремих предметів;
• надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
• оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;
• надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через три рівні освіти:

початкова освіта тривалістю чотири роки;

базова середня освіта тривалістю п’ять років;

профільна середня освіта тривалістю три роки.

Опис "моделі" випускника школи

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі  інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності  випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

• випускник школи добре проінформована особистість;
• прагне до самоосвіти та вдосконалення;
• готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті  громади, держави ;
• є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
• свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
• мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом  початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований,  вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю,  навички навчальної діяльності,  культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи  володіє певними яко­стями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів  успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє  основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє  їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник старших класів  має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей;дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

Наш випускник - свідомий громадянин  і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у  майбутнє.

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Напрями діяльності КЗ « Криничанська середня загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів №2» у 2021-2022 навчальному році

З метою реалізації положень Конституції України, законодавчих актів України в галузі освіти, створення умов для забезпечення доступу громадян до якісної освіти,  вдосконалення культурних і національних освітніх прав і запитів усіх громадян, утвердження високого статусу педагогічних працівників у суспільстві, роботу педагогічного колективу КЗ « Криничанська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2» у 2021-2022 навчальному році

 спрямувати на вирішення:

• виконання державних законів та нормативних документів;
• реалізацію навчального плану й навчальних програм з усіх предметів;
• виконання пріоритетних напрямків розвитку школи та на вирішення питань, а саме проблемно-методичної теми : «Педагогічні стратегії розвитку самоефективної  особистості в освітньому просторі Нової української школи» (ІІ етап).

Мета роботи школи – створення умов для забезпечення у школі сучасної, доступної та якісної системи освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості й потреб держави: забезпечення ефективного управління розвитком загальноосвітнього закладу.

Основні завдання:

• реалізація особистісно орієнтованого підходу до розвитку, виховання й навчання учнів через оновлення змісту освіти й впровадження нових освітніх технологій, зокрема інформаційних і телекомунікаційних, на всіх ступенях навчання;

• забезпечення необхідних умов щодо  реалізації впровадження нового Державного стандарту початкової, базової й повної загальної середньої освіти;

• активізація роботи щодо організації освітнього процесу через чітке структурування навчального матеріалу на уроці, встановлення пріоритету уроку, як засобу соціалізації учнів та розвитку життєвих компетенцій;

• продовження роботи щодо впровадження профільного навчання у старшій школі з метою поліпшення якості освіти, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання та мобільності в умовах сучасного суспільства;

• розробка системи допрофільної підготовки з урахуванням психолого-педагогічного діагностування школярів, налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи;

• продовження інформатизації освітнього процесу, використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення всіх предметів навчального плану та управлінської діяльності;

• продовження роботи щодо підвищення якості впровадження в освітній процес інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання, узагальнення власного педагогічного досвіду;

• спрямувати всю методичну й дослідно-експериментальну роботу школи на успішну реалізацію елементів дистанційного навчання школярів;

• створення необхідних передумов з метою інтегрованості української культури в європейський простір, а саме: формування у дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних від національних ідей, цінностей культури, мистецтв, здатності диференціювати спільне й відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру, як невід’ємну складову загальнолюдського;

• спрямування виховного процесу на найвищі морально-духовні та потенційні можливості виховання, створення умов для досягнення життєвого успіху особистості, розвитку її індивідуальних здібностей;

• забезпечення подальшого розвитку учнівського самоврядування, широкого залучення його до вирішення питань організації освітнього процесу, розвитку громадянської активності, організації здорового способу життя учнівської молоді;

• посилення профілактичної роботи з неповнолітніми, забезпечення постійного контролю за дотриманням законодавства, спрямованого на профілактику правопорушень із залученням органів внутрішніх справ, служби у справах дітей, громадськості;

• суворе дотримання вимог Закону України «Про охорону дитинства», міських  і районних програм, які направлені на поліпшення умов виховання, навчання та оздоровлення, соціального й матеріального забезпечення та захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

• створення необхідних умов для роботи шкільних методичних комісій, координації їхньої роботи та активізації їх діяльності щодо надання методичної допомоги вчителям;

• активізація індивідуальної роботи з обдарованими та талановитими дітьми, систематичної та послідовної роботи щодо якісної підготовки учнів до олімпіад, конкурсів, турнірів різного рівня;

• спрямування діяльності психологічної служби на підготовку дитини до самостійного життя, підтримку дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, посилення ролі превентивної та корекційної роботи як з учнями, так і з членами їх родин;

• використання в роботі інноваційних підходів до навчання та виховання, роботи з батьками та громадськістю;

• зміцнення матеріально-технічної бази навчального закладу при залученні організацій, громадськості, спонсорів, батьків;

• надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами.

Навчальний план та його обґрунтування

Програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової  освіти.

Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень,  забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором,  їх інтеграцію  та логічну послідовність  вивчення які будуть подані в рамках навчальних планів:

для 1- 4 класів у відповідності до Державного стандарту початкової  освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленої під керівництвом О.Я. Савченко та затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);
• математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;
• природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної  природоохоронної поведінки у навколишньому світі;
• технологічна -  формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;
• інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності,  здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв  для розвитку,  самовираження,   здобуття навичок безпечної  діяльності в інформаційному суспільстві;
• соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;
• громадянська та історична-формування громадянської та інших компетентностей,  готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;
• мистецька-формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;
• фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь  реалізується через предмети: українська мова, українська література, іноземна мова(англійська). Математична освітня галузь через предмет – математика. Природнича, громадянська, історична та мистецька реалізується через інтегрований предмет – я досліджую світ.

Варіативна складова використана на вивчення російської мови.

У таблиці  містяться інваріантний та варіативний складники навчального плану для учнів 1-4 класів, які навчатимуться за Типовим навчальним планом початкової школи з українською мовою навчання (НУШ).

Головна ідея Нової української школи та нового Стандарту – це навчання, побудоване на компетентностях (здатність використовувати знання й навички у своєму житті).

 Стандарт поділено на 9 освітніх галузей. Для кожної галузі визначено мету, загальні результати й обов'язкові результати.

У Стандарті зазначено, що обов'язкові результати навчання й компетентності мають використовуватись для:

• організації постійного спостереження за навчальним поступом здобувача/здобувачки; 
• обговорення навчального поступу здобувача/здобувачки під час учительських зібрань для координування спільної роботи;
• підсумкового, поточного, зокрема й формувального оцінювання;
• відстеження особистісного розвитку здобувача/здобувачки та набуття ним (нею) навчального досвіду й зазначених компетентностей. Оцінювати мають поступ дитини, а не її відповідність певному ідеалу.

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах  виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – рівневою оцінкою (рішення педагогічної ради від 31.08.2021 №01).

Освітня програма базової середньої освіти окреслює організацію закладом  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план  основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Варіативна складова використана:

- на вивчення російської мови – 8 год. у 5-9 класах;

- додатковий час на вивчення предмета - історія України – 0,5 год. у 8 класі;

- додатковий час на вивчення предмета - хімія – 0,5 год.  у7-их класах;

- для поділу на групи (хлопці/дівчата) при вивченні предмета трудове навчання – 2 год. у 5-Б класі.

Освітня програма (профільної) середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408).

Навчальний план для 10-11 класів містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття.

Вивчаються базові предмети: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія»,  «Громадянська освіта», «Математика», «Фізична культура» і «Захист України». Передбачено вивчення окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія». Включені вибірково-обов’язкові предмети «Інформатика» і «Мистецтво»,  що вивчаються на рівні стандарту.  

У навчальній програмі для 10-11 класів виокремленні наскрізні лінії «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», які інтегрують ключові і загальнопредметні компетентності і сприяють формуванню в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Варіативна складова використана:

- на профільні предмети, окремі базові предмети

Українська мова – 2 год.

Історія України – 1 год.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, із змінами згідно з наказами МОН України  від  17.08.2012 р.  № 921, від 09.10.2012 р. № 572, від 08.04. 2016  р. № 401.

На групи поділяються класи з наповненістю 28 учнів і більше, якщо в кожній із груп не менше 8 учнів при вивченні:

• української мови у 1-11 класах;
• іноземної мови у 1-11-х класах;
• трудового навчання (хлопці й дівчата) у 5-11-х класах;
• при проведенні навчальних занять з інформатики у 2-11-х класах.

• Захист України, основи медичних знань -10 клас.

ІІІ. КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Ключові компетентності здобувачів освіти 1- 4 х класів (постанова КМУ від 21 лютого 2018 р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»).

До ключових компетентностей здобувачів освіти 1-4 класів належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Ключові компетентності здобувачів освіти 5-11-х класів (постанова КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 7 серпня  2013 р. № 538)

До ключових компетентностей здобувачів освіти 5-11 класів належать:

1) громадянська компетентність - здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

2) діяльнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти;

3) загальнокультурна компетентність - здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;

4) здоров’язбережувальна компетентність - здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;

5) інформаційно-комунікаційна компетентність - здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;

6) ключова компетентність - спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

7) ключова компетенція - певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини;

8) компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності;

9) компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

10) компетенція - суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

11) комунікативна компетентність - здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

12) міжпредметна естетична компетентність - здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;

13) міжпредметна компетентність - здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;

14) навчальна програма - нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені цим Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової, деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання;

15) особистісно зорієнтований підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;

16) предметна (галузева) компетентність - набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;

17) предметна компетенція - сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій;

18) предметна мистецька компетентність - здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування;

19) проектно-технологічна компетентність - здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;

20) соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

ІV.НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ

Наскрізні вміння здобувачів освіти Нової української школи (1-4 клас)

Наскрізні лінії здобувачів освіти 5-11 класів

Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:

• «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
• «Громадянська відповідальність»,
• «Здоров’я і безпека»,
• «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні  лінії є соціальнозначимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети - виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

V.ОСВІТНІ ГАЛУЗІ

Освітні галузі здобувачів освіти Нової української школи (1-4 клас, І рівень)

Освітні галузі здобувачів освіти 5-11 класів (ІІ та ІІІ ступені)

VІ.ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроків. У Закладі проводяться наступні типи уроків:

1) комбіновані (змішані);

2) уроки засвоєння нових знань;

3) уроки засвоєння навичок й умінь;

4) уроки застосування знань, навичок й умінь;

5) уроки узагальнення й систематизації знань;

6) уроки перевірки, оцінки й корекції знань, навичок й умінь.

Вищеназвані типи уроків входять до системи, створеної на основі дидактичної (навчальної) мети занять. Класифікація уроків за основною дидактичною метою є найзручнішою для вчителя. Складаючи календарний план занять, учитель розподіляє уроки на весь розділ за дидактичною метою: якщо вивчаються поняття, закони, теорії й ставиться завдання свідомого й міцного засвоєння їх учнями, то такі заняття належать до уроків засвоєння нових знань; якщо ж передбачається формування в учнів навичок, то такі заняття належать до уроків засвоєння вмінь і навичок. Після вивчення великих і важливих розділів вводяться уроки узагальнення й систематизації знань.

У КЗ « Криничанська СЗШ І-ІІІ ступенів №2» також набули широкого використання нестандартні уроки, головною метою яких є пробудження й утримання інтересу школярів до навчальної праці. Нестандартний урок - це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання, методику проведення таких занять. Найпоширенішими типами нетрадиційних уроків є: уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки-ділові ігри, уроки-занурення, уроки-змагання, уроки-КВК, уроки-консультації, телеуроки, кіноуроки, комп'ютерні уроки, театралізовані уроки, уроки з груповими формами роботи, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки, які ведуть учні, уроки-заліки, уроки-сумніви, уроки-творчі звіти, уроки-формули, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-"суди", уроки пошуку істини, уроки-концерти, уроки-діалоги, уроки-ролеві ігри, уроки-дискусії, уроки-подорожі, уроки-екскурсії, інтегральні уроки, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Інші форми організації освітнього процесу, які реалізуються у КЗ «Криничанська СЗШ І-ІІІ ступенів №2»

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

VІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається із 5 наступних компонентів:

1.Кадрове забезпечення освітньої діяльності

Відомості про кількісні та якісні показники кадрового забезпечення

відомості про кількісні та якісні показники кадрового забезпечення освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти КЗ «Криничанська СЗШ І-ІІІ ступенів № 2»

1. Загальна інформація про кадрове забезпечення освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти

Інформацію про якісний склад педагогічних працівників

Сербін Т.В. – вища категорія, вчитель-методист, директор школи, вчитель історії

Головчик О.П. – вища категорія, вчитель-методист , заступник директора з НВР, вчитель російської мови

Лебедь І.М. - вища категорія, вчитель-методист , заступник директора з ВР,вчитель зарубіжної літератури та російської мови

Палієнко В.М.- вища категорія, вчитель-методист, учитель української мови та української літератури

ЮрченкоС.О – вища категорія,старший вчитель,  учитель української мови та української літератури

Забора Л.Ф.- вища категорія,старший вчитель,учитель англійської мови

Коломійчук М.І.- вища категорія,учитель англійської мови

Журавель Ю.М.- І категорія, вчитель історії, основ правознавства, основ здоров’я

Макаренко Ю.М.- спеціаліст, учитель музичного мистецтва та образотворчого мистецтва, мистецтво

Литвиненко А.М. – б/к, вчитель математики, інформатики

Луковська І.А. – І категорія , вчитель математики

Колодка Л.А. – вища категорія, вчитель-методист, учитель географії, біології, природознавства

Олійник Г.А. – вища категорія, вчитель-методист, учитель хімії, біології, природознавства

Бурхович В.В.. – б/к, вчитель фізики,астрономії,  інформатики

Одінцова Л.С. – спеціаліст, учитель трудового навчання, технологій, інформатики,соціальний педагог

Яковлєв М.І. - вища категорія, вчитель трудового навчання, Захисту України

Савченко А.П.. –  спеціаліст, учитель фізичної культури

Дерев’нко А.М.- вища категорія,старший вчитель,учитель початкових класів

Кочергіна М.М. - вища категорія,старший вчитель,учитель початкових класів

Литовченко І.В. -  вища категорія,старший вчитель,учитель початкових класів

Ільїна Л.О. - ІІ категорія,,учитель початкових класів

Тютюнник А.О.-  б/к, учитель початкових класів

Белехова У.В.-  ІІ категорія,учитель початкових класів

Бойко Н.П.- ІІ категорія, асистент учителя

Рутина О.С. – ІІ категорія, асистент учителя

Удовицька Є.В.- б/к, асистент учителя

Вакансія:

- педагог-організатор (Козлова К.Г. – відпустка по догляду за дитиною до 3-ох років);

- вихователь ГПД.

2. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

можна переглянути за посиланням https://krynychky2.e-schools.info/ 

Інформація про забезпечення підручниками та навчальними посібниками, рекомендованими МОН України :

Бібліотечний фонд складає:

• Кількість книг, брошур – 15871 примірників
• Підручники –7451 примірників

З них:              1-4 кл. – 2557 примірників

5-9 кл. – 3774 примірників

10-11 кл. –1120 примірника

3.Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності

3.1. Інформація про загальну площу приміщень, що використовуються у навчанні:

Загальна площа приміщень (без площі, яка знаходиться в оренді) – 2556 м²

У тому числі:

а) кількість класних кімнат – 20

 їх площа - 1060  м²

б) площа, яку займає харчоблок – 78 м²

3.2. Забезпечення територією навчального призначення, іншими приміщеннями, спортивними майданчиками:

• Площа  шкільного  подвір'я складає – 0.7га;
• Наявний спортивний майданчик (футбол,волейбол), ігровий майданчик.

4. Якість проведення навчальних занять

4.1. Перспективний план атестації та курсової перепідготовки педагогічних працівників на 2020-2025 рік

4.2. Організаційно-методичне забезпечення у 2021-2022 н.р.

Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу.

Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

• подолання інертності мислення,
• перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

Принципи партнерства застосовуємо:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

 • діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації освітнього процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу й будувати навчання й виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу й незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

Упродовж останніх років наполегливо працюємо на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання й виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

• відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;

• активність учнів в освітньому процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення освітнього середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість освітньої діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

• відмова від орієнтації освітнього процесу на середнього школяра й обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

• виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи й права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою й самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей, необхідних сучасному суспільству.

Педагогічний колектив КЗ « Криничанська  СЗШ І-ІІІ ступенів № 2»  

працює над такою науково-методичною проблемою:

«Педагогічні стратегії розвитку самоефективної особистості в освітньому просторі Нової української школи» (ІІ етап) 2020-2023 рік

З метою підвищення  теоретичної, методичної та  професійної  підготовки  педагогічних  працівників методичну  роботу  спрямовано на  вирішення  таких  завдань:

- створення  максимально  сприятливих  умов  для  розвитку  й  саморозвитку  вчителів ;

- пошуки  більш  досконалих  шляхів  навчання  та  виховання,  розвиток  ініціативи  та  творчості  вчителів  на  основі  впровадження ППД, новаторських  ідей;

- створення  максимально  сприятливих  умов  для  інтелектуального,  духовного,  морально – етичного  розвитку  учнів;  надання учням  можливості  реалізувати  власні  творчі  здібності.

Затверджено структуру методичної роботи у КЗ « Криничанська СЗШ І-ІІІ ступенів №2» у 2021-2022 н.р., яка складається із постійних колективних форми методичної роботи:

• ШМ0 вчителів  природничо- математичного циклу
• ШМО вчителів  суспільно - гуманітарного циклу
• ШМО вчителів початкових класів
• ШМО класних керівників
• Шкільної творчої групи
• «Школи молодого вчителя»